Мої Карпати
Отже, шановні хлопці та дівчата, вже виклав багато фоток (а буде, мабуть, ще більше, і навіть відео) – тепер час розповіді.

Другого липня, у понеділок, раненько вранці (5,10) вирушив я потягом зі славного міста Дніпра до файного міста Тернопіль. Куди й прибув о 21,50, мандруючи без всякого клопоту і тривоги, поринувши у «Нестерпну легкість буття» Кундери та „Гертруду й Клавдія” Апдайка. Дуже раджу ці книжки, до речі.

А на тернопільському вокзалі мене вже зустрічала Іра-valcury зі своїм чоловіком Толіком. Радість развіртуалізації/знайомства не знала меж :0) а ще, нарешті, зустрівся в реалі з Ванєю-selfhiker

Рюкзак відправляється до хати Толіка, гостя (мене) відрекомендовують його мамі, надзвичайно милій господині. Потім вечірня прогулянка містом. Купання голяка у тернопільському озері :0) милування зорями.

Переночувавши у Толіка, снідаємо та йдемо скуповуватися в дорогу. Роздивляюся місто. Заходимо до valcury на гостину, знайомлюся з її чудовими батьками та братом Деном (Данилом) – ще одним супутником у майбутньому поході. Поки йдуть останні приготування, я їду до центра і зустрічаюся з zo_zo та frolova_ss про що вже писав. Дуже-дуже кльові люди :0) хочеться зустрітися ще і на довше

Ну, ось, рюкзаки остаточно зібрані, квитки до Івано-Франківська придбані ще вчора... я познайомився з шостою учасницею нашої мандрівки – гарненькою прудкою Танєй.

І ми знов на вокзалі, нав’ючені наплічниками, з нетерпінням чекаючи на зустріч з горами.

Далі буде...

P.S. ледь не забув знайомства з грайливим ягд-тер'єром родини valcury - чорним Дюком :0) це було щось %) мої штані він гриз самозабвенно ;0) я про нього ще згадаю