"Водиці нап’ється - воно все й минеться!"
сьогодні вечір перед Водосвяттям - великим святом Матінки-Води - богині Дани, що його відмічають 19 січня. після приходу християнства це свято називають в народі ще Водохрещою або Йорданом
це свято - заключний етап великого святкування Води, що розпочинається з новорічного свята Дани у перших числах січня, продовжується Старим Новим Роком - Маланкою і Василем (Маланка - це Дівиця-Водиця, що йде за Василя - княжича Місяця, одна з іпостасей Матінки Дани, на це свято виразно приходиться символіка очищення Водою - зокрема, учасники обрядового дійства за традицією змивають свої машкари у воді з ополонки, "переходячи" таким чином зі стану "потойбічного", в якому вони представляли виставу для богів та духів предків, що мала забезпечити родючість на цілий рік, до звичайної людської явної подоби) - і завершується Водосвяттям, найвеличнішим днем Дани, кульмінацією стихії Води.
Вода цього дня, навіть якщо над нею не провадити спеціальні ритуали (язичницькі чи християнські - не суть важно, головне Матінка Вода відчуває увагу до себе з боку людей та віддячує їм за це зціленнями та очищенням, не так важливо церковне вчення - головне, що у народній традиції "двовір’я" збереглося глибоке шанування Води поруч із Матинкою Землею та участь Води у багатьох ритуалах народної магії, найбільш же - магії очищення та лікування) відрізняється особливими власностями, вона благословенна. Водою вмиваються, окропляють хату та всі прибудови, худобу та знаряддя праці, дерева та поля. Особливо стараються вмити Святою Водою маленьких дітей, хворих або заслаблих членів родини. Святу Воду обов’язково п’ють перед святковою стравою.
Під час урочистостей на Водосвяття люди несли із собою "трійці" - три перевиті свічки, обплетені стрічками та різним цілющим зіллям. Ці своєрідні Тризуби символізують єдність трьох світів Всесвіту - Наві, Яві та Праві - й, у данному випадку, всюдисущність Води, яка є крізь: і у явному світі людей - морями, річками та озерами, і у світі небесних богів, звідки проливається дощем, і у підземному світі нав’їв, звідки б’є кришталевими джерелами.
ім’я богині Води - Дана - святе і прадавнє. воно розповсюджено серед всіх арійських народів. воно лунає до нашого часу у багатьох гідронімах: Дніпро, Дністер, Дон, Дунай... у Рігведі прославляється богиня Дану, що на санскриті значить "Небесна Вода"... кельти ставили Дану на найвищий щабель, вважаючи її прародителькою всіх своїх богів - ірландські боги так і звалися: "рід богині Дани" - Туату Де Данаан
Вода, поруч із Землею, Вогнем та Повітрям, є однією зі стихій, що творить увесь Всесвіт. Вода дає Життя. Тож славімо Її! :0)
P.S. спеціально до дівчат, які більш люблять ворожити - така вже їхня вдача :0) кілька ворожінь - у вечір ж бо перед Хрещенням здавна ворожили
тягнути солому зі стріхи: якщо витягнеш з колоском - будеш з достатком
навпомацьки вхопити поліно біля печі: якщо поліно гладеньке та з корою - наречений дівці буде молодий та багатий. якщо криве та голе - старий та бідний
зачесатися гребінцем та покласти під подушку, проказавши: суджений мій ряджений, розчеши мені голову - має наснитися твоя доля
перед сном кинути у таріль з водою кілька прутиків з віника, проказати: суджений мій ряджений, перевези мене через місток. якщо наснився хлопець, а вранці прутики пристали до краю тарілки - весілля неодмінно відбудеться
щасти вам! з роси і Води! :0)