Sunday, July 6th, 2008

мій кавовий настрій

Мій кавовий настрій хвилями наступає, бо я п’ю його чорним пилом рослин, що від Землі проростають, квітнучи, блякнучи, майорячи вітрами, наливаючи стогін води у зерна для того, щоб їх лоскотало Повітря та Сонце, а потім смоктала жадоба Вогню і каміння, допоки вони всі потраплять у мене... весели моє серце, співай про мій розум, вкривай пелюстками душу ніжну дрімотну мою!

[info]hogo_cz нагадав мені це своїми кавовими записами.

кава українською жіночого роду

І їй, як жінці, легше освічуватися у коханні українською саме чоловікам

Дика, розпусна, наповнена шаленою пристрастю femme fatale, що лише до пори ховає вогонь своїх очей під важкими повіками... вона змушує серце битися швидше, і кров стугонить у жилах, коли ти вловлюєш її п’янкий міцний аромат.

А жінкам, мабуть, ліпше російською, там чоловічий род, там вони можуть віддатися напоєві, не відчуваючи лінгвістично загрози з боку суперниці :0)
(8 comments | Leave a comment)

Wednesday, July 2nd, 2008

дурацкий остров

помните, мальчики и девочки, было такое "весёлое" местечко в "Незнайке на Луне" Носова? там очень хорошо умели делать из людей тупых покорных овец...

один "инженер человеческих душ", прорвавшийся недавно на заветный "олимп" (в данном случае только в очень больших кавычках) голивудщины, сляпал посредственный, прямо скажем, боевичок и пыжится от гордости, что твоя жаба на болоте

а вот недавно тимурчик бекмамбетов сильно опечалился, что в Украине не на руссиш его "шедевр" прокатывают.

казалось бы, какого хрена казаху-то возбухать? но не всё так просто у нас на самом деле ;0)

вот так-то. думайте головой, ребята. она для того и дадена. а не чтоб попкорм туда запихивать

Считалось, между прочим, что смотрение кинофильмов является более интеллектуальным, то есть более полезным для ума занятием, нежели игра в шарашки или в «козла». Это, однако, ошибка, так как содержание фильмов было слишком бессмысленным, чтобы давать какую-нибудь пищу для ума. Глядя изо дня в день, как герои всех этих кинокартин бегали, прыгали, падали, кувыркались и палили из пистолетов, можно было лишь поглупеть, но ни в коем случае не поумнеть

Н. Носов "Незнайка на Луне", 1965


P.S. кстати, весьма "порадовала" реклама этого "фильма", с позволения сказать. там прямо говорилось, что уголовники - наёмные убийцы - это "герои". а пафосные псевдофилософские речи этих убийц в фильме, дескать, вот все "овцы", а мы такие храбрые - "волки" - навевают зевоту. и хочется ещё раз напомнить всем зрителям, что творцы такой культмасспродукции считают за овец именно их, зрителей. точно так, ребятушки

вот вам ещё одна сказочка в масть

Есть восточная сказка, в которой рассказывается о богатом волшебнике, у которого было много овец. Волшебник был очень жаден и не хотел нанимать пастухов, не желал строить изгородь вокруг пастбища, где паслись его овцы. Из-за этого овцы часто забредали в лес, падали в пропасть и т.д. Самое же главное – они убегали от него, так как знали, что волшебнику нужны их мясо и шкуры.

И вот наконец волшебник отыскал средство. Он загипнотизировал овец и, во-первых, внушил им, что они бессмертны, что, сдирая с них шкуры, им не причиняют вреда, а наоборот, такая операция будет им приятной и даже полезной. Во-вторых, он внушил им, что сам он, волшебник, – их добрый хозяин, который так сильно любит своё стадо, что готов сделать для него всё, что угодно. В-третьих, он внушил им, что если с ними вообще что-нибудь случится, то это произойдёт не сразу, во всяком случае, не в один день, а поэтому им и не стоит об этом думать. Наконец, волшебник внушил овцам, что они совсем не овцы, что одни из них – львы, другие – орлы, третьи – люди, четвёртые – волшебники.

И после этого всем его заботам и беспокойствам настал конец: овцы никуда больше не убегали, а спокойно ждали того часа, когда волшебнику потребуются их мясо и шкуры.
(61 comments | Leave a comment)

Wednesday, June 11th, 2008

"...без мовної розкутості, навіть зухвалості, неможливо стати майстром"

Останнє інтерв’ю великого перекладача. дуже цікаво почитати

хочу всього Пруста у його перекладі

як я вже писав вчора, його збили на смерть у Києві, коли він їхав на велосипеді

авто постійно збивають велосипедистів. калічать та вбивають їх. звісно, багато хто з велосипедистів теж недбало ставиться до ПДР, але я сумніваюся. що вчений та літератор, який вже багато років їздив на "залізному скакуні" поводився на дорозі як скажене хлопчисько. вочевидь, це ще одна втрата (на сей раз дуже болісна) яку нанесли Україні недбалі водії, які кладуть на правила. якийсь лайдак, чиє нікчемне існування й гімна не варте, обірвав життя людині, яка приносила своєю творчістю радість мільйонам. от таке зараз життя

дуже добре він говорить про відчуття мови. я, звісно, перекладач-аматор, але і у своїх скромних спробах, як мені здається, зумів відчути оту насолоду перекладу, перетворювання тексту з однієї мову на іншу, про яку говорить і він
(2 comments | Leave a comment)

Tuesday, June 3rd, 2008

цікавий досвід

У Великобританії діє національна програма Bookstart ("Книжковий старт"), у рамках якої кожна мама в день народження свого немовля отримує безкоштовний пакет із книжками. У цьому пакеті не тільки посібники з догляду за немовлятами, але й книжки для читання найменшим дітям. Британські фахівці переконані, що перші 5 років дитини - це найсприятливішй час засвоєння нею мовних навичок, які найкраще формуються тоді, коли дитині систематично читають уголос. Як вважають британські психологи, дитина, якій читають від народження, раніше починають читати сама й краще навчається в школі. За умовами програми наступний книжковий пакет - Bookstart Plus ("Книжковий старт плюс") дитина отримує у віці 18 місяців. Вартість тільки цієї програми становить 19,6 млн. фунтів стерлінгів на рік.

від [info]doctor_juta

і без всякого галасу і українізацію (дерусифікацію) провадити таким чином, працюючи з наймолодшими
(6 comments | Leave a comment)

Saturday, May 24th, 2008

"День слов’янської писемності та культури"

дякую друзям, що нагадали про цю дату

З одного боку я, як слов’янин, як поборник збереження Традиції від навали глобалізації, що знищує і кордони і національні культури, звісно підтримую збереження неповторних культур слов’янських народів. Зокрема, я прибічник збереження і всілякого розвитку нашого „кириличного мовного сектору”. Не слід піддаватися на оманливу спокусу „включення у західноєвропейський культурний контекст”, яку просувають ті, хто рекламує перспективи переходу на латинку. Це був би лише ще один крок на шляху до втрати свого унікального обличчя, до бездушної механістичної вестернізації. На щастя, реальних перспектив переходу на латинку наразі ніяких, це безплідний прожект.

З іншого боку, подивимося, що нам пропонують святкувати. Фактично, це церковне свято, день пам’яті християнських святих Кирила та Мефодія.

По-перше, це відразу прив’язує подію до „православного дискурсу” – а разом з тим, майже невідворотно, до „панславізму імперського штибу”(що активно використовують різноманітні „заєдинщики”, які грають на руку кремлю). Це мене, українця і принципового прихильника світської держави (а саме такою і є Україна, якщо хтось призабув), ясна річ, не влаштовує, категорично.

По-друге, годі вже ставити знак рівняння між „слов’янином” та „православним”. На дворі вже давно не середньовіччя, вже ніхто в світі не мислить такими категоріями. Слов’янство, слов’янська культура значно ширше і багатоманітніше за будь-які „прокрустові ложа” канонів будь-якої церкви. Чому слов’яни - язичники, агностики, атеїсти... та хоч буддисти, зрештою, мають йти у хвості християнського „локомотиву”? а саме так і відбувається. Церква „осідлала” це свято (звісно, вона почувається господарем становища, адже це її святі) і використовує його не так для пропагування слов’янської культури, як для самопіару, активного нагадування суспільству про своє існування і, нібито, „величезну заслугу у збереженні культури слов’янських націй”.

І отут ми підходимо до дуже цікавого питання. Чи велика ця заслуга? Чи була вона взагалі? Чи, можливо, церква зіграла у словенських культурних процесах як раз негативну роль?

День називається „слов’янської писемності та культури”. Гаразд, спочатку до писемності. Офіційна версія стверджує, що „великі рівноапостольні вчителі” принесли таким от темним слов’янам грамоту. Що Кирило „під ключ” розробив слов’янську абетку (чимало запозичивши при цьому від грецької). Просто отак взяв – і вигадав. Але ж відомо про „євангеліє писане руськими письменами”, яке було у вжитку перших християн – слов’ян у поселеннях в Криму задовго до Кирила (тобто задовго до його „геніального винаходу”). Відомо про „дошки судові” на яких „слов’янськими літерами” (а не кирилицею, звісно, якої тоді і бути ще не могло, і не латинкою) були записані закони, по яким правили суд слов’янські язичницькі племена, що мешкали на території сучасних Чехії та Словакії. Відомо, зрештою, про „чєрти та рєзи”, письмена, що використовувались у давній язичницькій Русі. Існує гіпотеза, що то й були „слов’янські руни” – але про них збереглися лише згадки, дуже дякуємо нашій „героїні”-церкві, яка протягом століть нещадно знищувала язичницькі артефакти – але так і не змогла до кінця перемогти душу народу, завдяки чому язичництво вилилося у „феномен двовір’я”.

І отут, задавши кілька „вельми незручних запитань” стосовно слов’янської писемності, ми підходимо вже до другої складової назви „свята” – „слов’янської культури”.

Що принесли слов’янам „великі рівноапостольні вчителі”? Вони принесли нам візантійську культуру, культуру православно-імперську, культуру, ідеалом якої була і є (і це не втомлюються підкреслювати апологети візантійства, особливо російські) „симфонія влад” – релігійної та державної, церкви та автократора-самодержця. Так, прибічникам оцієї культури слід їх славити. Але навіщо це робити нам, слов’янам? Візантизм – то не наше. Слов’янська культура збереглася до наших днів в автентичних народних джерелах, в обрядах, піснях, казках та легендах, в наших народних ремеслах, писанкарстві, вишиванці та у багато чому іншому... ось де джерело нашої, саме слов’янської культури. Ось що треба зберігати. А церква, яка так лицемірно сьогодні „турбується про слов’янську культуру”, протягом століть цю самобутню культуру нищила, борючись з найменшими проявами „мерзенного язичництва”... все, що збереглося – збереглося не завдяки, а в протиріч політиці, яку майже тисячу років проводила християнська церква на землях слов’янських народів.

Збереження та примноження слов’янської культури, нашої писемності, зокрема – це дуже важлива справа. І вона потребує свого „червоного дня календаря”. Але ніякі „великі рівноапостольні” не мають до цієї святої справи жодного стосунку.

кросс-пост до [info]ua_nazionalism та [info]ridna_vira
(5 comments | Leave a comment)

Friday, April 18th, 2008

а между тем....

лавры "почётного хохлоборца" дохтура ливси (он же пейсатель цыбуленко) не дают спокойно спать иному расейскому пейсателю - гришковцу

всё им, бедолагам, "Україна муляє", хехе %)
(12 comments | Leave a comment)

Thursday, April 10th, 2008

Втрачене чи забуте?

слов’янські імена, жіночі та чоловічі
(71 comments | Leave a comment)

Monday, March 24th, 2008

цікаво про нашу мову

Насправді ця лексика йде ще з язичницьких часів.

І звідки нецензурні слова взялися в українській мові? Прийшли від північних сусідів?

Та ні... Візьміть хоча б гуцульські коломийки... У російському впливі їх не можна запідозрити. Проте в них наявні “сильні слівця”.

У коломийках на Західній Україні назви чоловічого й жіночого статевого органу фігурують частіше, ніж, скажімо, у центральній Україні, де вплив Росії був більший... Ця лексика була там з праслов’янських часів.

(19 comments | Leave a comment)

Wednesday, February 27th, 2008

"странная забастовка" :0)

думаю, все знают понятие "странная война"

а вот тут у нас "странная забастовка", хехе %)

киносистема не желает дублировать фильмы... огласили списочек там конечно не только киносистемовские точки

но вот что интересно, названы кинотеатры: материк, вавилон, спутник, красногвардеец, салют, коммунар - но почему-то в антиукраинской забастовке не значится самый раскрученный и центровой киносистемный многозальник Днепра - "мост-кино"... какая-то странная забастовочка выходит, господа хорошие... половинчатая... как в том анекдоте: вы уж или крестик снимите, или трусы наденьте, хехе %)

что до меня, то я в означенных 6 кинотеатрах и так не был уже не знаю сколько - а теперь и подавно туда ни ногой, будет забастовка или нет... надо наказывать их гривней :0)

даже помимо моста, в Днепре, слава богам, есть отличные кинотеатры Родина, Сич (вот там как раз недавно был), Правда и Киностанция-Дафи (там чаще всего смотрю в последнее время)

туда и будем ходить :0)

P.S. что характерно - в Запорожье тоже бастующим огласили только один киносистемный кинотеатр из двух... а единственный полтавский и вовсе остался в стороне

какие идеологически-непоследовательные товарищи %) радует, что в Днепре только они из кинотеатровладельцев вышли с таким "трудовым почином"
(22 comments | Leave a comment)

Thursday, February 21st, 2008

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

21.02.1951 р. за вироком закритого судового засідання розстріляли 33 студентів Харківського університету за відмову складати іспит російською мовою, 800 - репресували.

від [info]pinguiarium
(21 comments | Leave a comment)

Friday, February 8th, 2008

польська соціальна реклама. бігборд

146,58 КБ

побачив у білоруського друга [info]nacijanalist

цікаво, що після того, як Польша потрапила у зону впливу СРСР, там теж були намагання витіснити слово "жид" з "порядної" мови, змінивши на "єврей", як це відбулося в українській та білоруській мовах під впливом Росії (в російській мові цей процес почався з політико-кон’юнктурних міркувань ще у 19 ст.) але експеремент провалився. не знаю, чи відбувалося щось подібне у соціалістичній Чехословаччині, але й там у чеській та словацькій мовах це слово лишилося у загальнолітературному вжитку. таким чином між західнослов’янськими та східнослов’янськими мовами було штучно проведено ще один кордон
(16 comments | Leave a comment)

Wednesday, February 6th, 2008

Кіно і мовці

цікава стаття про становище з перекладом фільмів

цитата з класиків:

"Южноруссъ не мстителенъ, хотя злопамятенъ ради осторожности. Ни католическій костёлъ, ни жидовская синагога не представляются ему погаными мЂстами; онъ не побрезгуетъ Ђсть и пить, войти въ дружбу не только съ католикомъ или протестантомъ, но и съ Евреемъ, и съ Татариномъ. Но непріязнь вспыхиваетъ у него еще сильнЂе, чЂмъ у Великорусса, если только Южноруссъ замЂтитъ, что иновЂрецъ или иноземецъ начинаетъ оскорблять его собственную святыню. Коль скоро предоставляется другимъ свобода и оказывается другимъ уваженіе, то естественно — требовать и для себя такой же свободы и взаимнаго уваженія"

Николай КОСТОМАРОВЪ "ДВЂ РУССКІЯ НАРОДНОСТИ"

дуже добре сказано про наш найіональний характер, так
(8 comments | Leave a comment)

Monday, January 28th, 2008

подивився



головна думка фільма, яку я повністю поділяю: Добро має бути з кулаками

бо беззахистне добро, яке може тільки заламувати руки та благати навколішках перед злом - це ганьба. це велика шкода, бо більшість людей, ті, що "не холодні й не гарячі" - побачивши таке жалюгідне безсиле добро, підуть за агресивним та переможним злом. чи, хоча б, схиляться перед злом

далі роздуми, що містять спойлери фільму )
(27 comments | Leave a comment)

Tuesday, January 22nd, 2008

МІСТО ОБЪЯВ

Так написано гордими великими літерами біля дверей під’їзду мого будинку. Кожного разу, як я підходжу, порпаюсь у кишені, відшукуючи магнітний ключ, стою під бетонним козирком – мій погляд натикається на цей напис. Він завше наводить мене на філософічні рефлексії. Він – сутність складної та загадкової душі Дніпропетровська.

Коли хтось питається у мене «а який він, Дніпро?» - перше, що кортить сказати: це місто об’яв. У цьому все. А ліпше: написати, зі збереженням оригінального право(хоча у цьому випадку, радше, ліво)пису.

А ще у моєму селі слово «об’ява» вживали, як синонім «прояви» іноді. «Що то за об’ява страшна така?!» у дитячій казці…

Таке життя.
(10 comments | Leave a comment)

Thursday, January 17th, 2008

рідне слово :0)

і ніякі полонізми не замінять нам його %)

запис 3 Срака свербить — свекруха борщ солить — народна прикмета.

запис 2 Крутити як кобила сракою — хитрувати, лукавити, лицемірити.

запис 1 Вари, срако, борщ, а я пішла до хлопців — нехтування господинею господарськими обов'язками заради гульні.

там ще багато українських виразів з цим словом :0)
(4 comments | Leave a comment)

Wednesday, November 28th, 2007

апостроф

як робити апостроф, не перемикаючи розкладку на англійську?

натискаємо лівою Alt, а правою послідовно 0, 1, 4, 6 (NumLock має працювати, ясна річ)

і ось він - ’ - парам! %)

в експлорері та ворді працює - перевірено

дякую [info]chapeye, у якого це побачив

P.S. ґ, якщо хто не знає, робиться так: правий Alt + звичайне г. Щоб отримати Ґ, звісно, треба додати до комбінації Shift

P.P.S. але все одно харить... особливо з ’ - не можуть, хіба, виробники відразу забити, щоб при перемиканні в українську розкладку ё на ’ змінювалася?
(63 comments | Leave a comment)

Tuesday, November 13th, 2007

сябрам не так пощастило, як нам, українцям

у них взагалі немає білоруського переклада Поттера. як і багатьох інших гарних книг світової літератури

але от люди вирішили робити його самотужки - [info]potter_by via [info]r_a_t__k_i_n_g

вже є перший розділ. тим, хто любить білоруську мову ( і Поттеріану ;) буде цікаво :0)

— Ціха, — сказаў Вальдэморт, яшчэ раз узмахнуўшы палачкай Малфоя, пасля чаго Чарыці Барбэйдж замоўкла, нібы ў яе роце з'явіўся кляп. — Але ёй нядосыць было забіваць галовы дзяцей чараўнікоў, на мінулым тыдні Прафесар Барбэйдж напісала нататку аб абароне Бруднакровак у Штодзённым Прароку. Чараўнікі, як яна кажа , павінны прыняць гэтых злодзеяў ведання і магіі. Звод Чыстакроўных, калі верыць Прафесару, — гэта то, чаго ўсё жадаюць… Яна жадае, каб мы пасябравалі з Магламі…
На гэты раз ніхто не засмяяўся. У голасе Вальдэморта былі выразна чутныя гнеў і пагарда. У трэці раз яна звярнулася да Снэйпу. Слёзы з яе вачэй сцякалі ў валасы. Твар Снэйпа было цалкам абыякавым, і жанчына ізноў адкруцілася ад яго.
— Авада Кедавра.
Выбліск зялёнага святла асвятліла кожны куток пакоя. Чарыці Барбэйдж звалілася на стол, той задрыжаў і зарыпаў пад яе цяжарам. Некалькіх Пажырацеляў адсунуліся назад. Драко споўз з крэсла на пол.
—Смачна есці, Нагіні, — далікатна сказаў Вальдэморт. Вялікая змяя споўзла з яго плечаў на паліраваную паверхню стала.


(36 comments | Leave a comment)

Латина для падонкіф %)

Carida sum -> ЙА КРЕВЕДКО!!!
Non potueram -> Ниасилил.
Ave, Ursus! -> Превед, Медвед!
Doce albanian -> Учи олбанский.
Autor toret -> Аффтар жжот!
Scribe plus! -> Пешы исчо!
Autor, veneni bibe et noli scribere deinde! -> Аффтар, выпий йаду и не пешы больше!
Autor, in parietem caede sui -> Аффтар, убей сибя апстену!
CF/AI -> КГ/АМ.
Vade ad Bobruisk, animal! -> В Бобруйск, жывотное!

via [info]saver_ag

зверніть увагу на деінде - deinde :0) отак от!
(24 comments | Leave a comment)

Sunday, November 4th, 2007

если бы римская империя не пала...

вот такими бы были последние новости во всём интернете

via [info]goutsoullac

например, про Поттериану Роулинг %)

"Magna tragoedia" vitae magicae

Nonnulli lectores Arrii Potteri hoc iam suspicati erant - nunc auctrix Iohanna K. Rowling rumores affirmavit: eadem enim Neo-Eboraco in urbe opus suum recitans auditoribus stupentibus pandit Album Dumbledoreum, directorem scholae magorum Hogwartianae, esse cinaedum, i.e. virum ad viros potius quam feminas inclinatum.
(10 comments | Leave a comment)

Saturday, November 3rd, 2007

Гипотезы о взаимоотношениях балтийских и славянских языков

Развитие индоевропейских языков с древнейших, доступных учёным, времён до наших дней было чрезвычайно сложным. Языки балтов - предков нынешних литовцев - развились из определённой совокупности индоевропейских говоров, от которой ведут своё происхождение также славянские и германские языки. У балтийских, славянских и германских языков наблюдается немало весьма древних общих черт. Особенно много сходства отмечается между балтийскими и славянскими языками.
(8 comments | Leave a comment)
Previous 20