Wednesday, July 9th, 2008

Антиглобалізм – погляд справа

отут дуже чітко пояснюється, що насправді ліві – всі ті комуністи, соціалісти, анархісти, троцькісти, маоісти та інші – не антиглобалісти, а альтерглобалісти. Тобто альтернативні глобалісти, «ліві глобалісти», «соціальні глобалісти» тощо. Вони гучно протестують проти саммітів G8 не через те, що заперечують саму ідею глобалізму – ні, їм не подобається лише, як вона втілюється. Вони проти капіталістичної глобалізації – але натомість пропонують глобалізацію свою, лівацьку – «соціальний світ без кордонів», «нашє атєчєства – всьо чєлавєчєства», коротше кажучи, стара пісня.

Спадає на думку дві поширені теорії т.з. конспірології – два глобалістичних шляхи для встановлення «світового порядку»:

1. «змова пролетарів» - її ми вже мали змогу вчити на уроках історії у вигляді т.з. інтернаціоналу.

2. «змова банкірів», «золотий інтернаціонал» - те, що можемо спостерігати просо зараз – капіталістична глобалізація, яку провадить світова олігархічна еліта.

Але ліваки не збираються здаватися та прагнуть взяти реванш новим інтернаціоналом.

У цих двох течій – лівої та центристської, назвемо її так, бо капіталісти за суттю своєю тяжіють до «золотого спокою» буржуазного центризму, різні погляди на глобалізм, але однакове прагнення до глобалізації.

Що скажуть у цьому випадку праві? Вони єдині, фактично, хто може називатися справді антиглобалістами. Це треба чітко усвідомити і перебрати на себе цю ідеологічну зброю. Праві різних країн звичайно співпрацюють між собою. І вони розуміють, що у сучасному світі вкрай необхідно розвинуте співробітництво між країнами у різних галузях. Але вони заперечують корінну ідею глобалізації про «світ без кордонів». Європейські праві все частіше підіймаються з відвертою критикою ЄС, який єдиною бюрократичною машиною (прообразом отого «всесвітнього уряду») спотворює унікальні обличчя національних європейський країн, перетворює «Європу Батьківщин» на «Європу регіонів», за виразом французьких правих.

Як я вже давно написав на сторінці свого профілю:

Природа створила барвисту райдугу народів – саме тому я проти змішування цієї райдуги у незрозумілу кашу. Саме тому я проти глобалізму, який веде до такого змішування, яким би цей глобалізм не був – комуністичним чи олігархо-капіталістичним.

Саме такою є позиція антиглобаліста
(55 comments | Leave a comment)

Wednesday, July 2nd, 2008

дурацкий остров

помните, мальчики и девочки, было такое "весёлое" местечко в "Незнайке на Луне" Носова? там очень хорошо умели делать из людей тупых покорных овец...

один "инженер человеческих душ", прорвавшийся недавно на заветный "олимп" (в данном случае только в очень больших кавычках) голивудщины, сляпал посредственный, прямо скажем, боевичок и пыжится от гордости, что твоя жаба на болоте

а вот недавно тимурчик бекмамбетов сильно опечалился, что в Украине не на руссиш его "шедевр" прокатывают.

казалось бы, какого хрена казаху-то возбухать? но не всё так просто у нас на самом деле ;0)

вот так-то. думайте головой, ребята. она для того и дадена. а не чтоб попкорм туда запихивать

Считалось, между прочим, что смотрение кинофильмов является более интеллектуальным, то есть более полезным для ума занятием, нежели игра в шарашки или в «козла». Это, однако, ошибка, так как содержание фильмов было слишком бессмысленным, чтобы давать какую-нибудь пищу для ума. Глядя изо дня в день, как герои всех этих кинокартин бегали, прыгали, падали, кувыркались и палили из пистолетов, можно было лишь поглупеть, но ни в коем случае не поумнеть

Н. Носов "Незнайка на Луне", 1965


P.S. кстати, весьма "порадовала" реклама этого "фильма", с позволения сказать. там прямо говорилось, что уголовники - наёмные убийцы - это "герои". а пафосные псевдофилософские речи этих убийц в фильме, дескать, вот все "овцы", а мы такие храбрые - "волки" - навевают зевоту. и хочется ещё раз напомнить всем зрителям, что творцы такой культмасспродукции считают за овец именно их, зрителей. точно так, ребятушки

вот вам ещё одна сказочка в масть

Есть восточная сказка, в которой рассказывается о богатом волшебнике, у которого было много овец. Волшебник был очень жаден и не хотел нанимать пастухов, не желал строить изгородь вокруг пастбища, где паслись его овцы. Из-за этого овцы часто забредали в лес, падали в пропасть и т.д. Самое же главное – они убегали от него, так как знали, что волшебнику нужны их мясо и шкуры.

И вот наконец волшебник отыскал средство. Он загипнотизировал овец и, во-первых, внушил им, что они бессмертны, что, сдирая с них шкуры, им не причиняют вреда, а наоборот, такая операция будет им приятной и даже полезной. Во-вторых, он внушил им, что сам он, волшебник, – их добрый хозяин, который так сильно любит своё стадо, что готов сделать для него всё, что угодно. В-третьих, он внушил им, что если с ними вообще что-нибудь случится, то это произойдёт не сразу, во всяком случае, не в один день, а поэтому им и не стоит об этом думать. Наконец, волшебник внушил овцам, что они совсем не овцы, что одни из них – львы, другие – орлы, третьи – люди, четвёртые – волшебники.

И после этого всем его заботам и беспокойствам настал конец: овцы никуда больше не убегали, а спокойно ждали того часа, когда волшебнику потребуются их мясо и шкуры.
(61 comments | Leave a comment)

Friday, June 13th, 2008

революційні будні

"Русанівська республіка" - приклад ефективної самоорганізації громадян у боротьбі за свої права

Це ледь не перше будівництво, де місцеві не просять допомоги і навіть відмовляються від неї! Вони давно самоорганізувались, створили власний орган (!) місцевої влади, який визнають 10 тисяч русанівців, бойовий загін (!!!) з військових-відставників та подібної публіки.

В свій час будівельники поставили паркан і вагончик. Паркан упав, вагончик згорів. З 2002-го року будівництво так і не розпочалося.


приємно вражає що у записах такого штибу та коментарях до них все частіше лунає переконаність людей у необхідності боротьби, боротьби збройної

Якщо Україна на деякий час не перетвориться на Чечню - вона назавжди перетвориться у Россію.

Владу - не віддають. Її відбирають силою.


як сказали там у коментарях за посиланням

влада, що підтримує хижаків-капіталістів, а не простих громадян, втрачає останні крихти поваги та авторитету, які ще має за "інерцією суспільної думки"



відгодований мент намагався захистити забудовників від народу. не вдалося

Сьогодні вранці група найманих робітників за підтримки міліції намагалася захопити територію біля будинку 10б на вулиці Русанівській. Работяги намагалися реставрувати паркан, який раніше хтось повалив. Але зустріли мирний опір місцевих і змушені були зробити вигляд, що прибирають територію.

як абсолютно слушно казав Маяковський:

Мать их за ноги!
Власть
к богатым
рыло
воротит -
чего
подчиняться
ей?!
Бей!!
(10 comments | Leave a comment)

Thursday, June 12th, 2008

ФАШИЗМ КАК СТИЛЬ



Выдающийся немецкий социолог Армин Молер (1920-2003) в своем знаменитом эссе "Фашизм как стиль" (1973) исследует проблему типологии фашизма и правого тоталитаризма в целом. Он указывает на однобокость и примитивизм как марксистских, так и либеральных подходов к этим явлениям политической жизни Европы. Общим признаком фашистских режимов Молер называет специфический стиль

а вот стихотворение Филиппо Маринетти, о котором говорится в этой работе - изобретателя и теоретика футуризма, писателя, идеолога, фашиста и поэта. в его творчестве мощно звучит песнь прометеизма, языческое чувство человека, упивающегося жизнью

пилот обращается к богу Вулкану, как к своему отцу. напомню, что Вулкан (Гефест) - это бог не только подземного огня, но и техники, сам изобретатель и вдохновитель изобретателей

"Авиатор-футурист обращается к отцу своему, Вулкану"

Я лечу к тебе, Вулкан. Мне смешон
твой зловещий, утробный, яростный хохот
чревовещателя.
Пойми – ты надо мной не властен!
Я знаю – ты хотел бы завладеть мною,
ухватить меня своими щупальцами,
опутать сетями горячей лавы,
словно какого-нибудь честолюбивого мечтателя
из тех юнцов, что карабкаются по твоим склонам
навстречу ужасной тоске неоглядного заката,
пока ты сворачиваешь себе челюсть, колыхаясь от смеха
в чудовищном землетрясении!
Я не боюсь символов и предзнаменований,
меня не страшат бездонные пространства
и твои угрозы,
хоть ты и можешь похоронить целые города
под грудами меди и золота, испепелить их,
задушить запекшейся кровью!
Я – футурист, могучий и непобедимый,
вознесенный ввысь сердцем неистовым и неутомимым.
Я – почетный гость за столом Авроры,
я насыщаюсь зрелищем многоцветных ее плодов,
я переношусь через полдни – дымящиеся пирамиды бомб,
я преследую закаты – бегущие армии,
захлебывающиеся в крови,
я волоку за собой тоскливые, рыдающие сумерки.

Этна! Кто сумеет лучше, смелее, чем я,
плясать в вышине и беспечно покачиваться
над твоей разверстой пастью,
свирепо рычащей внизу, далеко-далеко у меня под ногами?
Вот я спускаюсь, чтобы погрузиться в чудовищные клубы
красноватого дыма,
в волны твоего удушливого, серного дыханья.
Я слышу глухой грохот, гулкие раскаты
в твоей необъятной утробе, я слышу,
как проваливаются с громом в бездну
подземные столицы.
Но что мне эта бессильная ярость земли?
Напрасно угольно-черное ее дыханье
стремится вытолкнуть меня, подбросить под облака!
Руки мои твердо лежат на рычагах.
Я парю в самом средоточии, в мрачном твоем зеве,
между твоих гигантских губ,
вздымающихся как высокие горы.
Я спускаюсь всё ниже, ниже,
вокруг меня сдвигаются всё тесней
твои чудовищные распухшие десна...
О этот причудливый лес!
Что за странные, расплывчатые растения
из мягкого, изменчивого дыма!
И ты жуешь их, будто огромные голубые усы...

О Вулкан!
Сбрось со своего лица эту маску из фосфорических бородавок!
Зашевели мощными мышцами твоего огромного рта
и прорычи, прореви, возвести мне мою судьбу,
скажи – в чем назначенье и долг племени моего?
(4 comments | Leave a comment)

Wednesday, June 11th, 2008

хорошая новость

в Украине прекращается выпуск журнала «Der Spiegel Профиль», главным редактором которого был российский телеведущий Михаил Леонтьев

«Это была попытка сделать первое по-настоящему пророссийское издание» - рассказал руководитель украинской редакции Семён Уралов. хехе %)

закрылось откровенно украинофобское СМДИ -средство массовой дезинформации. И закрылось совсем не в силу отсутствия инвестиций - вот уж не верю я, что у Родионова нефтебабос закончился.

Просто поняли в Кремле, что украинцы такую откровенную ересь и вранье уже читать не будут. Во всяком случае та социальная прослойка, на которую этот агитпроп был рассчитан - т.е., средний класс и интеллигенция Юго-Востока Украины.

Так что жизнь стала лучше, жизнь стала веселее, господа
(8 comments | Leave a comment)

Monday, June 9th, 2008

великий

Воскресение Юлиана



Похоронив с честью Констанция рядом с его отцом (Константином Великим), Юлиан приступил к административным реформам, общее настроение которых можно было бы охарактеризовать как борьбу с Азией )

Все описанные выше реформы были произведены в течение полугода, поскольку уже весной 362 г. Юлиан начал свой последний поход...

Если бы не предательское копье во время этого персидского похода (как говорят, от «братолюбивого» христианина) европейская история могла бы пойти совсем иNаче...

Юлиан не дожил даже до «возраста Христа» - но значимость его личности веками будоражит европейское сознание, вновь и вновь открывая тот мистический «зазор» между своей культурой и «галилеянскими» схемами, которые также стало принято считать «своими»...

Даже с точки зрения политической прагматики его реформы выглядят невероятно актуально. Но - возможен ли такой император в нынешнем «третьем Риме»?..

А с философской точки зрения, европейский мир сегодня действительно приближается к Воскресению своей  Античности. Неслучайно глобальное появление «Julian societies»...



а вот как великий язычник (издавший эдикт о веротерпимости, напомню, по которому отменялись все формы государственного преследования за исповедание какой бы то ни было религии - Европа смогла "оправиться от христианства" и вновь дорости до такого уровня свободы духа лишь спустя многие столетия) боролся с христианской фофудьёй:

Император Юлиан жителям Эдессы

Я всегда был так кроток и человеколюбив ко всем галилеянам, что никогда не допускал насилия по отношению к кому-нибудь из них, не позволял силой влечь их в храм или угрозами принуждать к чему-нибудь подобному. Но приверженцы арианской церкви, которым придало наглость богатство, напали на последователей учения Валентина и осмелились учинить в Эдессе такое, чего не может быть в порядочном городе. А так как их поразительным законом им заповедано раздать свое имущество, чтобы без труда войти в "Царствие Небесное", мы, присоединяясь в этом к усилиям их святых, повелеваем, чтобы все движимое имущество эдесской церкви было отобрано и отдано солдатам, а недвижимое имущество стало частью наших собственных владений, чтобы, став бедняками, они образумились и не лишились "Царствия Небесного", на которое они еще надеются. Жителей Эдессы мы убеждаем воздерживаться от всяких мятежей и раздоров. А то как бы вы, возбудив против себя наше человеколюбие, не потерпели за учиняемые вами общественные беспорядки наказание огнем, мечом и изгнанием!

***

вот так. добрым словом и пистолетом (если фофудьисты доброго слова от цивилизованного Человека не понимают)

хорошо к этому добавить мою недавнюю запись

а ещё - вот этот рисуночек от [info]ru_comicstrip %) там про муслимов, но, в принципе, ко всему авраамическому монотеизму пойдёт ;0)

комикс от 18.04.2005, переведенный на русский язык ru_comicstrip
(7 comments | Leave a comment)

Saturday, June 7th, 2008

пряма дія

7 чоловік було затримано міліцією після акції протесту місцевих мешканців проти будівництва «храмового комплексу» УПЦ (МП) на території Першотравневого парку (вул.. Уманська, 15).

Замовником будівництва є православна церква УПЦ (МП). "Храмовий комплекс" включає в себе господарські будівлі та паркінг на кількасот місць. Неподалік, в 15 хвилинах ходьби є храм цієї ж конфесії. Місцеві мешканці неодноразово зверталися до представників влади про неприпустимість будівництва в зеленій зоні, однак будівництво продовжується. Було зібрано кілька тисяч підписів проти будівництва. Мешканці впевнені, що прецедент одніє протиправної забудови в парку призведе до того, що згодом його всього буде роздано під будівництво.

як там Варг (скандинавський язичник-націоналіст) казав... "ніщо не гріє душу так, як палаюча християнська церква"?
(54 comments | Leave a comment)

Thursday, June 5th, 2008

такі справи



Сейчас в Симфиропольском СИЗО удерживается беларус Игорь Коктыш. Молодёжный активист, которого оккупационные власти РБ уже пытались обвинить в убийстве (!), но дело было построено столь плохо, что даже Верховный "суд" Республики Беларусь признал его невиновным - невероятный случай для нынешней Беларуси, где даже по неполитическим делам практически отсуствуют оправдательные приговоры.
Но сейчас, когда Игорь находился в Украине, дело возобновлено. И сейчас ему угрожает экстрадиция в Беларусь, где его ждут пытки, а, возможно, и смертная казнь. Европейский суд по правам человека уже вынес решение про недопустимость выдачи Игоря беларуским властям, но угроза экстрадиции пока существует.
(4 comments | Leave a comment)

Monday, May 19th, 2008

хто зупинить зрадників?

У Дубліні починається конференція з заборони касетних боєприпасів. У конференції беруть участь представники 100 держав світу. Ясне діло, ви не побачите на цій конференції представників США, Россії, Індії, Китаю, Пакістану, Ізраїлю. А от чи побачимо ми на цій конференції представників України? Я перегуглив інтернет але список участників не знайшов. Але знайшов ось що:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 23/2008
Про делегацію України на сесії Групи урядових експертів з питань касетних боєприпасів у рамках Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію


Україна ініціює введення мораторію на використання неточних і ненадійних касетних боєприпасів на період до прийняття законодавства в цій сфері. Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ, 7-11 квітня в Женеві (Швейцарія) пройшла 2-а сесія групи урядових експертів у рамках Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, що може завдати надмірні ушкодження або має невибіркову дію.

7-11 квітня ц.р. у Женеві проходила Друга сесія Групи урядових експертів з питань касетних боєприпасів (КБ) у рамках Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію (ГУЕ КНЗ). У роботі Сесії взяла участь делегація України на чолі з Постійним представником України при Конференції з роззброєння у Женеві, Послом Є.Бершедою, до складу якої увійшли представники Секретаріату Президента, Ради Національної безпеки і оборони та Міноборони України. Виступаючи на Сесії, Глава делегації України підтвердив відданість України зобов’язанням у рамках КНЗ та наголосив на важливості використання інструментів міжнародного гуманітарного права для мінімізації наслідків застосування касетних боєприпасів. Україна закликала міжнародну спільноту запровадити мораторій на використання неточних та ненадійних касетних боєприпасів на період до укладання відповідних законодавчих актів у цій сфері.

Обороноздатності держави вже завдано шкоди через приєднання до заборони протипіхотних мін. Але тій забороні ще були хоч якісь виправдання. А тепер??? Касетні боєприпаси то наша безпека. Вони використовуються у найбільш ефективних комплексах що є на озброєнні збройних сил України. Точка, Ураган, Смерч моють у боєкомплекті касетні бч. Касетні БЧ то єдинний засіб зупинити ворожу колону чи накрити ворога на етапі розгортання бойових лаштувань. Чудова, ефективна зброя. Люди у МЗС та МО що хочуть нас позбавити цієї зброї є ЗЛОЧИНЦЯМИ. Треба зробити все щоб ця угода не була ратіфікована у парламенті. Повторюю ще раз РОСІЯ та БІЛОРУСЬ не приєднуються до цієї угоди, так само як і до угоди про протипіхотні міни. Я питаю чому ми розброюємся в односторонньому порядку?

На фото РСЗО "СМЕРЧ". Сам сучасна ракетна система у ЗСУ. Використовує касетні боєприпаси. Надзвичайно ефективна зброя.

(с) [info]denysenko в [info]militarizm_ua
(13 comments | Leave a comment)

Friday, May 16th, 2008

говорим о "византийцах" РФ - держим в уме наших "шароварников"

с "шароварниками", которые готовы "допускать в украинцы" хоть негров, хоть китайцев, лишь бы "восприняли культурную идентичность", следует бороться так же

Само понятие русской этничности Империя выхолостила в синоним подданства и лояльности, чуть ли не в партийную принадлежность. Русский – значит православный и монархист; русский – значит советский, коммунист; наконец, русский – это россиянин, верный путинец-медведевец. Понятие русский стало расхожим штампом имперского лексикона. Поэтому можно отчасти понять тех, кто упрекает, нас, национал-демократов в том, что мы, борясь с Империей, при этом апеллируем к русскости, таким образом, якобы переходя на имперский же язык и невольно принимая имперскую систему ценностей.

Эти критики не хотят видеть, что национал-демократия предлагает совершенно новый – регионалистский – формат русской идентичности. Полноценный, европейский русский национализм и имперское великодержавие несовместимы. Чтобы встать на путь нормального нациестроительства, русским надо порвать с Империей и ее мифами. Непонимание этой очевидной истины и определяет хронические провалы в становлении русского национализма, в том числе и в новейшее время. Для начала надо осознать, что в России, повторяю, просто никогда не было русского национализма как политической традиции. Отсюда и все «болезни роста». Не будет самонадеянным прямо сказать, что в лице национал-демократии впервые в истории заявил о себе русский национализм как таковой.


Как видим, Империя в лице своих апологетов не может предложить русским ничего, кроме «плавильного котла». Национал-демократия же, со своей стороны, провозглашает отказ от Империи ради сохранения русскими своей белой этно-расовой основы с дальнейшим становлением целого созвездия самобытных русских наций.
(8 comments | Leave a comment)

Thursday, May 15th, 2008

Алегорія міжнародних відносин




Побачив у [info]andrew_prim
(7 comments | Leave a comment)

Monday, May 12th, 2008

Звіт Олени Білозерської по пікетуванню штабу Чорноморського флоту РФ у Севастополі

Перш за все, для чого ми туди їхали. Офіційно – відсвяткувати 90-у річницю підняття на Чорноморському флоті українського прапору. Насправді – ми хотіли у день 225-річчя ЧФ, у розпалі і в серцевині стовідсотково проросійського свята заманіфестувати, застовпити присутність у Севастополі України. Щоб не забували. Щоб знали.





Севастопіль є і буде частиною держави Україна
(7 comments | Leave a comment)

Saturday, May 10th, 2008

А тепер, шановні хлопчики та дівчатка, розповім вам на ніч казочку

Вона безпосередньо стосується мого попереднього запису.

Тому що, може, хтось чогось не розуміє. Чому от я настільки впевнений та послідовний у антимігрантській політиці. А я просто дослухаюся до мудрості свого Роду. Не тільки як язичник, але й просто як українець, як вірний син свого племені.

А де вона, мудрість мого народу? Ота багатюща скарбниця, що дбайливо накопичувалась пращурами протягом тисячоліть, у надії на те, що нащадки зрозуміють, а не пропустять повз вуха? Вона у мові народу, у його казках, співах, переказах і думах.

І зараз розповім я вам казочку про зайчика-побігайчика, лисичку-сестричку та півника-козаченька.

Жив собі зайчик у своїх хатинці. Хатка, може, і невелика – але своя і затишна. Жив собі – горя не знав. Але от лиса угледіла хатку, і собі її захотіла. Але ж зайчик двері замикав, як всередину потрапити? От лиса прийшла під вікно і плаче: ой, я така нещасна, ой, я така бідна. Ой, свого кутка немає, голівоньку мені притулити ніде. Ой, пусти господарю добрий та мене тільки нічку перебути. Пожалів її зайчик та пустив. А лиса, як вже всередину потрапила – то йти вже нікуди не схотіла. І так вже сама на чужому добрі почала ґаздувати, що бідасі-зайчику довелося з власного житла втікати, поки цілий. А лиса собі лишилася, і раділа, сама жила та ще й ціле кубло лисенят в затишну хатинку привела.

А зайченя-сіромаха по лісу блукає – правди шукає. І кого тільки він не просив – і вовчика-братика, і ведмедя-бурмила, і кабана-іклана – жоден лисиці ради не дав.

І тільки коли зустрів він півника-козаченька – от тоді вже лисиці стало непереливки. По півник з загарбницею розмови розводити не став. Він знав, як з такими впорядкувати – гострою шабелькою.

І тільки тоді зайчик свою хатинку собі повернув.


Так от, шановні хлопчики та дівчатка, всі ви розумні і всі ви сіль цієї казки вже зрозуміли, маю надію.

А для тих, хто ще пережовує, зроблю ще один натяк: Косово. Чи марсельське гетто, скажімо.

У наших народних українських казках – все. Нічого вигадувати не треба. Все вже сказано. Тільки вмій почути – і зрозуміти. Не знаю, хто як – а от я дуже уважно в дитинстві казочки наші читав.

От чому я казав – і знову кажу словами з видатного нашого фільму „Така пізня, така тепла осінь”, що вийшов у рік мого народження: це – наша Земля, і ми тут люди.

Наш народ і наша Земля – це найбільший скарб. Буде це – все буде. Не буде цього – нічого не буде. Зникнемо з лику земного.

Той, хто принаджує на нашу землю чужинців – той ворог. Отак, просто і чесно. Без недомовок і напівтонів. Це принципово. Бо цим він краде майбутнє моїх дітей та онуків. Цим він закладає годинникові бомби маленьких та великих „косово”, які може вибухнуть через покоління – але неодмінно вибухнуть. А мені цього не треба. І це я буду обстоювати все життя.

Ми повинні забезпечити існування нашого народу і майбутнє для білих дітей
(72 comments | Leave a comment)

толе-мерзость

дескать гражданам следует обратить внимание на проблему миграции, что этому мешают проклятые расисты и фашисты, против которых эти самые деды воевали... речь шла о том, что в их странах плохо жить, что там война и экономическая нестабильность, что этим людям нужно всенепременно помочь ибо межрасовый и межкультурный диалог и взаимопроникновение в наше общество и культуру способствует прогрессу, торжеству толерантности и гуманности
...
другой докладчик продолжил, что "украинская нация отличается толерантностью и уживчивостью с другими культурами и нациями", что другого пути у нее нет, как принимать в свое лоно эшелоны мигрантов из азий и африк (на что тусующаяся среди уродов в намордниках черная тусовка радостно улюлюкала и скандировала)
...
рядом стоящий ветеран, послушав речей о смысле "победы" подошел к "основе" и начал кричать, что-то вроде "я воевал для того, чтобы эти вот (указывает на ниггеров и арабов) заполонили мой город?" - хоть какой-то разумный голос я услышал, надеюсь, что дедушке придет на склоне его лет прозрение (лучше поздно, чем никогда)... тут вдруг выскочили три бойца в намордниках и стали отталкивать "неправильного ветерана" в глубь обывательской толпы, закрывая ветерану рот... Я ЭТО ВИДЕЛ СВОИМИ ГЛАЗАМИ!


* * *

вот так, "неправильные украинцы", голоса которых не вписываются в хор толерантных борцов с расизмом, будут грубо заглушаться толерастами. и если кто-то думает, что этих молодчиков остановят ветеранские седины и боевые ордена (с теми самыми георгивскими ленточками, которые они так любят цеплять) - то он очень сильно ошибается. "толерантные" толерантны только к тем, кто разделяет их "толерантные идеи". простите за такой набор тавтологий

Антифашистом сегодня быть неприлично, после тонн говна вылитого на украинское сопротивления, после всех "антифашистких шабашей" наших нынешних "оппозиционеров" и их кремлевских хозяев, на которых явно любовь к Украине приравнивается к соучастию в Холокосте и так далее. Когда все правые политики затравлены, а во всех СМИ дерут глотку "преследуемые" либералы и леваки. Когда этническая преступность побивает все рекорды показателей, а все на полном серьезе обсуждают единичные вылазки уличных ультра.

Сегодня антифашистом нельзя быть на полном серьезе, сегодня антифашист - либо дурак, которым играют в темную, либо сознательный провокатор, находящийся на содержании.
(7 comments | Leave a comment)

народний креатив

на стіні поряд з червоними надписами комуністів хтось великими чорними літерами вивів СССРАКА

видно, що від душі
(7 comments | Leave a comment)

Monday, May 5th, 2008

А ти хочеш, щоб твоя Батьківщина була «європейською мексикою»?

Нещодавно Чапай написав статтю, де порівнює нас з цією країною. Дескать, українці та мексиканці дуже схожі ментально, і ті і ті «не сприймають державу».

«На відміну від європейців і американців, в Україні та Мексиці є правилом доброго тону ставитися до влади зневажливо»

От так от. Не менше. Зауважу, до європейців ми, виходить, не відносимось, як з цих слів можна зрозуміти. «рилом не вийшли». Азіопці якісь, мабуть

І от далі такі веселі пасажі:

«Уряд у Києві намагається протистояти нелегальній міграції через Україну до Європейського Союзу. Уряд у Мехіко несамовито бореться з мігрантами, які прагнуть перебратися через Мексику до США з південних країн. В обох випадках значна частина мігрантів "осідає" в країні, що мала стати для них транзитною, - не змігши пройти останній, найскладніший кордон»

Це, на думку автора, відомого прихильника «необмеженої свободи пересування», типу як «погано». Типу от «злі уряди» борються з нелегальною міграцією, у т.ч. і транзитною, а «добрий народ» і не боровся б, була його воля, він б з распростертими обіймами приймав у себе в хаті всіх мігрантів. Але от біда – «злий уряд» не дає.

Не знаю, можливо в Мексиці і так. Не їздив, казати не буду. Але те, що багато українців не в захваті від «чорних біженців», які линуть у нашу країну, гадаю, ніхто з тверезомислячих людей заперечувати не буде (безвідносно до вашої особистої позиції з цього питання).

Гаразд, покинемо лірику. Що в «сухому залишку». Ми, українці, нібито маємо радіти, що ми такі «антидержавники». Хизуватися цим. Розвивати це. Замість того, щоб будувати власну міцну хату, щоб розбудовувати міцну національну державу, ми маємо приплясувати у «веселому танку босяка-анарха», скажімо так, образно. Бо «дисципліна то не наше» - це нам намагаються донести, от такий от месидж. Таке, принаймні, у мене стійке враження від таких статей залишається.

Так, у нас був і є розбрат, розщеплення та безвладдя. Це наша біда, можна сказати. Я, особисто, бачу тут національну ганьбу, а не привід для гордості. З слабостями треба боротися, як окремій особистості, так і цілим народам. А не випинати їх «приймайте мене таким, як я є, гади!»

Хтось може закинути мені, а як же стереотипи: „українці всі жадібні та собі на умі”, „ми хуторяни, нам цей колективізм не треба”, „де два українці там три гетьмани” і так далі...

Я відповім. По-перше, кому вигідно щоб українці і далі талдичіли ці „перли мудрості” та жили за ними? Нашим ворогам. По-друге, чи від хорошого життя з’явилися ці вислови? Ні. Вони – плоди Руїни. Плоди розбрату та зневіри у себе.


це я процитував свій давній нарис "Українська фашистська традиція", з блоґ-посту

так, саме така моя думка, такого "неправильного" українця, який не хоче бути "веселим антидержавником". я хочу виправити свою державу, а не зруйнувати її. я хочу, щоб правоохоронні органи були дійсно правоохоронними - а не "скасувати" їх. я хочу зміцнити кордони своєї Батьківщини, а не зруйнувати і ті слабенькі та діряві, що існують на сьогодні.

а для цього, шановні хлопці та дівчата, потрібна залізна дисципліна. для цього потрібно багато працювати

і я не в захваті, коли мою Землю порівнюють з Мексикою. не бачу тут привідів для гордощів. ще б з таджиками чи афганцями порівняли б.. ото дійсно, "світова гордість".

я хочу рівнятися на успішних, а не тих, що вимушені їхати за кордон працювати прибиральниками... а то й наркокур’єрами чи повіями. мені цього не треба, красно дякую
(17 comments | Leave a comment)

Saturday, May 3rd, 2008

В обществе, отменившем все авантюры, единственная авантюра — отменить общество!

Мы не хотим жить в мире, где за уверенность в том, что не помрёшь с голоду, платят риском помереть со скуки. )

лозунги парижского восстания 68-го года

via [info]aljena_beljaeva
(10 comments | Leave a comment)

Tuesday, April 29th, 2008

четыре краеугольных камня, на которых покоился республиканский Рим

по Кнабе:

Libertas – самостоятельность личности и ее свобода отстаивать свои интересы в рамках закона

Justitia – совокупность правовых установлений, ограждающих достоинство человека в соответствии с его общественным положением

Fides – верность долгу, составляющая моральную гарантию исполнения законов

Pietas – благоговейный долг перед богами, Родиной и согражданами, требующий всегда отдавать предпочтение их интересам, а не своим

~~~

именно так и никак иначе

без перекосов в тоталитаризм, азиатчину, уничижение свободного человека, Гражданина, обращения его в раба - с одной стороны

но и без "карфагенианского безумия" индивидуализма, когда эго одного ставится превыше общего блага (настоящий либерализм, а не либерастия в её современном уродливом виде)

только выверенный баланс частного и публичного может дать соответствие идее гражданственности. Гражданином нельзя стать за страх (или за корысть) - только за совесть

для римского гражданина было немыслимым назвать себя рабом. в любом смысле. это было позором, величайшим позором свободному человеку. страх нанести ущерб своему честному имени, измарать грязью честь своей фамилии. в доме римлянина на родовом алтаре почитались духи предков. отдельные роды сливались в нечто большее - римский народ, заключивший завет с родными богами и божественными предками. общность не только политическая - но и сакральная, единая на своём протяжении из прошлого в будущее, связанная через Кровь и Традицию, которые переплетались и взаимно поддерживали друг друга

когда республика сменилась империей, все граждане, сначала де-факто, а после и де-юре, стали рабами перед лицом императора, бессильными перед его произволом - как рабы перед своим господином. пройдёт не так много времени и императоры станут называться доминусами. последняя попытка пройти на выборы консула независимым кандидатом была пресечена Октавианом. вот тогда республика и погибла по настоящему

а вскоре распространилось христианство. религия, которую свободные римские граждане раньше презрительно называли "уделом рабов". потому что "дух надломился". если ты ведёшь себя как раб с тираном, припадая к сандалям императора - тебе уже не составит труда стать "рабом божьим", и надеяться на загробное воздаяние убогим и смиренным - вместо того, чтобы достойно прожить земную жизнь свободного человека

~~~

и только такому свободному, осознающему себя человеку, личности (а не рабу) доступно особое состояние, которое римляне называли Оtium

вновь по Кнабе:

В этом понятии соединялись для них удовлетворение выполненной жизненной задачей; отдых от дел, войны или общественных обязанностей; досуг, отданный творчеству, беседе и размышлениям; наслаждение красотой благоустроенной природы и произведений искусства.
(7 comments | Leave a comment)

Риу-Гранди-Ду-Сул

Не признанные государства. Ч4

Бразильский штат Риу-Гранди-Ду-Сул дважды - в 70-х годах и несколько лет назад - объявлял о своей независимости. Штат является одним из cамых богатых в стране. В нем живет практически только белое население. Парламент Бразилии оба раза убеждал не провозглашать независимость во избежание гражданской войны.

хехе ;0)
(39 comments | Leave a comment)

Monday, April 21st, 2008

Последнее слово обвиняемого Антона Койпіша

оригінал

перевод на русский
(Leave a comment)
Previous 20