Антиглобалізм – погляд справа
отут дуже чітко пояснюється, що насправді ліві – всі ті комуністи, соціалісти, анархісти, троцькісти, маоісти та інші – не антиглобалісти, а альтерглобалісти. Тобто альтернативні глобалісти, «ліві глобалісти», «соціальні глобалісти» тощо. Вони гучно протестують проти саммітів G8 не через те, що заперечують саму ідею глобалізму – ні, їм не подобається лише, як вона втілюється. Вони проти капіталістичної глобалізації – але натомість пропонують глобалізацію свою, лівацьку – «соціальний світ без кордонів», «нашє атєчєства – всьо чєлавєчєства», коротше кажучи, стара пісня.
Спадає на думку дві поширені теорії т.з. конспірології – два глобалістичних шляхи для встановлення «світового порядку»:
1. «змова пролетарів» - її ми вже мали змогу вчити на уроках історії у вигляді т.з. інтернаціоналу.
2. «змова банкірів», «золотий інтернаціонал» - те, що можемо спостерігати просо зараз – капіталістична глобалізація, яку провадить світова олігархічна еліта.
Але ліваки не збираються здаватися та прагнуть взяти реванш новим інтернаціоналом.
У цих двох течій – лівої та центристської, назвемо її так, бо капіталісти за суттю своєю тяжіють до «золотого спокою» буржуазного центризму, різні погляди на глобалізм, але однакове прагнення до глобалізації.
Що скажуть у цьому випадку праві? Вони єдині, фактично, хто може називатися справді антиглобалістами. Це треба чітко усвідомити і перебрати на себе цю ідеологічну зброю. Праві різних країн звичайно співпрацюють між собою. І вони розуміють, що у сучасному світі вкрай необхідно розвинуте співробітництво між країнами у різних галузях. Але вони заперечують корінну ідею глобалізації про «світ без кордонів». Європейські праві все частіше підіймаються з відвертою критикою ЄС, який єдиною бюрократичною машиною (прообразом отого «всесвітнього уряду») спотворює унікальні обличчя національних європейський країн, перетворює «Європу Батьківщин» на «Європу регіонів», за виразом французьких правих.
Як я вже давно написав на сторінці свого профілю:
Природа створила барвисту райдугу народів – саме тому я проти змішування цієї райдуги у незрозумілу кашу. Саме тому я проти глобалізму, який веде до такого змішування, яким би цей глобалізм не був – комуністичним чи олігархо-капіталістичним.
Саме такою є позиція антиглобаліста
Спадає на думку дві поширені теорії т.з. конспірології – два глобалістичних шляхи для встановлення «світового порядку»:
1. «змова пролетарів» - її ми вже мали змогу вчити на уроках історії у вигляді т.з. інтернаціоналу.
2. «змова банкірів», «золотий інтернаціонал» - те, що можемо спостерігати просо зараз – капіталістична глобалізація, яку провадить світова олігархічна еліта.
Але ліваки не збираються здаватися та прагнуть взяти реванш новим інтернаціоналом.
У цих двох течій – лівої та центристської, назвемо її так, бо капіталісти за суттю своєю тяжіють до «золотого спокою» буржуазного центризму, різні погляди на глобалізм, але однакове прагнення до глобалізації.
Що скажуть у цьому випадку праві? Вони єдині, фактично, хто може називатися справді антиглобалістами. Це треба чітко усвідомити і перебрати на себе цю ідеологічну зброю. Праві різних країн звичайно співпрацюють між собою. І вони розуміють, що у сучасному світі вкрай необхідно розвинуте співробітництво між країнами у різних галузях. Але вони заперечують корінну ідею глобалізації про «світ без кордонів». Європейські праві все частіше підіймаються з відвертою критикою ЄС, який єдиною бюрократичною машиною (прообразом отого «всесвітнього уряду») спотворює унікальні обличчя національних європейський країн, перетворює «Європу Батьківщин» на «Європу регіонів», за виразом французьких правих.
Як я вже давно написав на сторінці свого профілю:
Природа створила барвисту райдугу народів – саме тому я проти змішування цієї райдуги у незрозумілу кашу. Саме тому я проти глобалізму, який веде до такого змішування, яким би цей глобалізм не був – комуністичним чи олігархо-капіталістичним.
Саме такою є позиція антиглобаліста




