sun

Нерівна приязнь

Читаю дослідження клієнтизму. Ґрунтовна праця відомого польського дослідника, що відстежує це явище у різних суспільствах протягом людської історії. Можна рекомендувати тим, хто хоче зрозуміти ситуацію в Україні de facto, а не de iure. Цитата звідти:

«Для "панівного класу" "засобами виробництва" слугувала, власне, участь у здійсненні влади.»

55428260
sun

summer wars

bigi56a9255043662

Вкрай здивований, як повз мене пройшов такий шедевр. Так, протягом тривалого часу я не дивився аніме взагалі, але дивно, що про цю анімаційну повнометражку геть не чув. А це праця на рівні кращих робіт Міядзакі, на мою думку, якщо не за мультиплікацією per se, то за змістом точно. Тому дуже радий, що тепер, дюжину років потому, таки натрапив на цю стрічку.

Історія цікава не тільки футуристичною перспективою все більшого взаємопроникнення кіберпростору та реальності й можливих наслідків цього. Фільм має глибоке гуманістичне наповнення, він нагадує глядачам про важливість людського спілкування, про важливість родини, друзів, громади, про важливість тієї міжлюдської зв'язності, яка і створює живу тканину суспільства.

Без зайвого пафосу фільм наголошує на вічних цінностях добросусідства, свідомого громадянства та взаємодопомоги, а також надає дуже гарні рольові моделі для наслідування.
Дуже сімейний, у найкращому сенсі, фільм. Раджу.

Також фільм є яскравою ілюстрацією того, що таке справжня національна еліта, як вона має діяти у часи кризи, та якою є її відповідальність перед суспільством.
sun

"І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні": з Днем Незалежності!

Мені дуже подобається, що все частіше на свято 24 серпня говорять саме про відновлення Незалежності. Тридцять років тому я, школяр, вперше з подивом дізнався, що моя новонароджена на моїх очах, як я гадав, держава, насправді вже має дуже довгу історію. І те, що клейноди УНР були передані її Президентом в екзилі першому обраному Президентові нової незалежної України - має глибокий сенс і символічно об'єднує нас з нашою традицією державності. Ми були тут завжди, з прадавніх часів, з початку писемної історії. І про це варто завжди пам'ятати. Це - наша Земля. І ми на ній - Люди.
sun

Rękopis znaleziony w Kandaharze

Istotne w świetle ostatnich wydarzeń w Afganistanie. Dziękuję jack_kipling za przypomnienie mi o niej.
8714932
Ciekawy powód, by wspomnieć języka polskiego.

Zderzenie Wschodu i Zachodu, Azji i Europy przypomniało mi inną polską książkę. Podobnie jak w "Żmii", ta książka opisuje, jak zderzenie z tajemniczym wschodem może doprowadzić Europejczyka do szaleństwa:
"Tymczasem Arabowie widząc, że potłukłem tabliczki, na których przed chwilą pisałem z taką gorliwością, i że zacząłem tańczyć, zawołali z czcią i politowaniem:
- Chwała Panu! Bóg jest wielki! Hamdullach! Allach kerim!"

Książka Sapkowskiego nie tylko opowiada tajemniczą historię, ale dotyka zagadnień filozofii i geopolityki:
"Ta wojna zmieni wszystko. Będzie bodźcem, zaczynem, początkiem odmiany. A niczego nie potrzeba nam tak, jak odmiany. Nam, jednostkom, a zarówno i krajowi, w którym przyszło nam żyć. A który zatrzymał się, zamarzł, stanął jak skuty lodem. Ta wojna skruszy lód. I zapoczątkuje odwilż."
Od razu przychodzą na myśl „Lód” Dukaja i jego pogląd na Imperium Rosyjskie.

Tak więc jedna polska książka budzi we mnie skojarzenia z innymi przedstawicielami polskiej literatury.

Spirala historii ludzkości rozwija się na naszych oczach, jak Uroboros gryzący ogon. Po przeczytaniu „Żmij” do końca możesz być pewien – zaczyna się nowa fabula.

Polecam.
sun

Ein Rückblick auf bittere Enttäuschung

MV5BNzA2NzcxNWUtMTk1ZC00OTViLWFmMTQtMDdlZTBmMTUzN2ZlXkEyXkFqcGdeQXVyMTAwMzM3NDI3._V1_

Фінальна частина шпигунської трилогії Deutschland - 89, після 83 та 86.
Хоча знято майстерно (трохи змазана сентиментальністю кінцівка, як на мене, в агента Колібрі не мало б бути хеппіенду), поставив не дуже високу оцінку через неспроможність стати на позицію часу, в якому відбуваються події, сформулюю це так. Ні, мова не йде про якісь невідповідності в антуражі, аж ніяк. Атмосфера кінця 80-х подана бездоганно.
Я кажу про філософію цієї оповіді, так би мовити. Це не про 1989. Це про 2019. Це знято з гіркотою розчарування у політиці, в ідеалах ліберальної демократії та ринкового суспільства зокрема. Це знято у світі, оповитому глобальною кризою, з відчуттям безвиході та ідейного банкрутства.
Не треба перекладати з хворої голови на здорову. У 1989 було не так. Людство тоді справді жило новою надією, що дала привід Фукуямі створити концепцію "Кінця історії" (гаразд, радше, переіначити гегелівське її тлумачення). Це провина західної еліти, що вона спочила на лаврах і профукала той величезний кредит довіри, який було отримано за результатами перемоги у третій світовій (холодній) війні, а не повторила, вже на всепланетному рівні з новими, справді загальнолюдськими цілями, титанічне зусилля покоління своїх батьків, що у повоєнному світі 50-х змогло закласти підвалини Free World для половини людства. Що ж, це не вперше в історії, коли після вогню та води хтось не проходить ордалію мідними трубами.
sun

Much Adoe About Nothing in the boarding school

завантаження (2)
A genuinely hilarious comedy. I haven't laughed so hard for quite a some time. The British movie of 1950 is a perfect example of the classical genre of the comedy of situation. Additionally, I took a lot of pleasure in the language itself. The British English of the after war England sounds in three dimensions simultaneously: professors, pupils, and commoners (such as the groundskeeper). An excellent excursion into the morals and social life of those years as well. Strongly recommend.
sun

meditatio

MV5BNjI3YmMwMDctNWM2Yi00MWMxLWIyMzUtOTI4OTNhMzA4OTRmXkEyXkFqcGdeQXVyODMyNTM0MjM@._V1_

завантаження

Як у сучасній російській фантастичній літературі, так і у сучасному японському аніме (манзі, дорамах) надзвичайно популярним є жанр "потраплянців" - коли людина, як правило пересічна, без особливих талантів, а то й просто невдаха, потрапляє в інший світ, або в минуле. Але при цьому є принципіальна різниця. У російських опусах протагоніст, як правило, відразу береться за завдання колосального масштабу, стає радником Сталіна, скажімо (чи взагалі реінкарнується у тілі Сталіна), що призводить до того, приміром, що СРСР стає всепланетною імперією. Все сфокусовано на великодержавності, герой намагається побудувати рай (в міру російського шовіністичного усвідомлення) на землі.

Японські ж твори, при всій своїй, подекуди, зовнішній наївності, насправді демонструють нелегкий шлях героя до самопізнання та самовдосконалення, лікування своїх внутрішніх травм, подолання страхів та пошуку εὐδαιμονία в суто аристотелівському сенсі, як стану щастя та миру з самим собою та Всесвітом. І хоча подекуди ці герої мають сумнівні моральні якості та самі воліють позиціювати себе як циніків (нагадуючи Каллікла з платонівського діалогу) - зрештою, стикаючись з непростими життєвими рішеннями, і вони проходять через певне внутрішнє перетворення, переосмислюючи себе та своє ставлення до інших.

Годі й казати, що японській шлях мені імпонує набагато більше.